БУДІВНИЦТВО ДОРІГ: 4 НАГОЛОСИ ДЛЯ ЗАМОВНИКА
У статті коротко про: предмет закупівлі – коли роботи, коли послуги; типи процедур, кваліфікаційні критерії
та типові помилки замовників, які є у такому виді закупівель.
Розкрили загальні питання закупівель будівництва доріг. Замовникам буде корисна стаття, якщо вони закупають:
- будівництво доріг;
- експлуатаційне утримання;
- капітальний ремонт;
- поточний дрібний чи середній ремонти;
- реконструкцію;
- розроблення проектної документації.
Щодо останнього зазначимо, нещодавно набули чинності зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджені наказом Мінрегіону від 17.05.2019 № 112. Детальніше про це зможете прочитати у нашій статті "Нові норми ДБН, які почали діяти в липні".
Також щодо нового будівництва, реконструкції чи капремонту швидкісних трас (доріг І категорії), то з першого вересня набудуть чинності нові зміни, які передбачають обов'язковість технологічних розривів дорожнього огородження за розділювальною смугою не рідше ніж через кожні 10 км. Про це також за посиланням "Нові ДБН: проектування доріг та метрополітенів".
НАГОЛОС № 1. Предмет закупівлі: як правильно
Усім відомо, що будь-яка закупівля бере свій початок із визначення її предмета. І замовники прекрасно розуміють усю відповідальність та важливість цього процесу. Не будемо вдаватися у статейні подробиці предметного визначення, а лишень закцентуємося на головному щодо предмета у будівництві:
- При обранні предмета закупівлі замовник має дотримуватись визначень термінів: «товари», «роботи» та «послуги». Вони є у статті 1 Закону*. До робіт відносять: проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт, послуги, які супроводжують роботи та які включають до кошторисної вартості робіт (за умови, що вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт). Ними можуть бути: буріння, технічний нагляд, експертиза проектної документації, геодезичні роботи, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка, авторський нагляд, і таке інше.
- Поточний ремонт відносять до послуг. Його замовники визначають відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону та наказу МЕРТУ**.
При визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту також звертають увагу на відповідну термінологію ДБН А.2.2-3:2014, а види робіт встановлюють згідно з ГБН Г.1-218-182:2011.
Зазначимо у контексті закупівельного законодавства поточний ремонт відноситься до послуг, тоді як капітальний ремонт – до робіт.
Правильність визначення предмета закупівлі важлива. Та попри це, аналіз даних закупівель свідчить, що деякі замовники плутають роботи і послуги у цій сфері. Так до прикладу у 2018 році за кодом 45233120-6 – Будівництво доріг, за яким мають закупати роботи, 60 % провели закупівлю послуг з поточного ремонту автомобільних доріг.
НАГОЛОС № 2. Процедура: відкрита чи «переговорка»?
Закупівлю ремонтних та будівельних робіт вартістю 1,5 млн грн і вище, а послуг вартістю 200 тис. грн, проводять за допомогою Prozorro. Як говорить Закон, закупівлю замовник може здійснювати через:
- Відкриті торги;
- Конкурентний діалог;
- Переговорну процедуру закупівлі.
Перший тип у закупівлі будівництва доріг замовники застосовують найчастіше.
«Переговорку» – у випадках, коли необхідно здійснити закупівлю додаткових обсягів робіт або у разі відсутності достатньої кількості потенційних виконавців робіт або послуг, що закуповують.
НАГОЛОС № 3. Кваліфікаційні критерії: мінімально чи максимально?
Кваліфікаційні критерії замовники визначають в тендерній документації відповідно до статті 16 Закону*. Замовник має право застосовувати будь-який з кваліфікаційних критеріїв, виходячи насамперед від предмета закупівлі, умов його поставки, оплати тощо.
Та при їх визначені слід дещо врахувати. Так, зокрема – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, замовники часто визначають вимоги щодо місця розташування складських або виробничих приміщень, наприклад асфальтобетонного заводу, та/або наявності та кількості обладнання, наприклад, наявності власних самоскидів та асфальтоукладачів. А це можуть розцінювати як дискримінаційну вимогу.
Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід – критерій, що менше оскаржують учасники, а ось інший – наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, скарг вистачає.
Як варіант, якщо закуповуєте простий товар (наприклад, будівельні матеріали), який не має специфічний чи спеціалізований характер, технічні вимоги до нього є стандартними, а оплата здійснюється після поставки – кількість критеріїв намагайтеся мінімізувати. При закупівлі будівельних робіт за окремо розробленою проектно-кошторисною документацією можете передбачати максимальну кількість кваліфікаційних критеріїв. Та зважаючи на практику, можна виснувати, що у таких видах закупівлі питання застосування критеріїв є недостатню урегульованим, про що свідчить достатня таки кількості оскаржень в АМКУ.
НАГОЛОС № 4. Найтиповіші помилки замовників: чого варто уникати
- Неоднозначне розуміння вимоги тендерної документації: «спосіб документального підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям згідно із законодавством». Найчастіше таку вимогу трактували так, що власне підтвердження учасниками відповідності певному критерію не є підтвердженням згідно із законодавством, оскільки такий спосіб законодавством прямо не передбачений.
Наприклад, замовником було оголошено про закупівлю та опубліковано тендерну документацію на закупівлю послуг: «Поточний середній ремонт частини вулиці (№ UA-2018-02-02-003154-b). З чотирьох учасників були відхилені пропозиції двох на підставі недостатнього (на думку замовника) підтвердження ними власної кваліфікації.
- Не визначення в документації, які саме договори є аналогічними: за предметом закупівлі, за конкретним товаром, послугою в рамках предмету, чи враховувати обсяги виконаних робіт при визначенні аналогічності договору.
- Встановлення необґрунтованої кількості договорів, які попередньо мав був виконати учасник, періоду, за який повинні були бути вони виконані, вартісного обсягу предмету закупівлі. А також переліку конкретних організацій замовників, з якими укладали договори.
- Підтвердження кваліфікації та матеріально-технічної бази.
Наприклад, учасник поскаржився на дискримінаційні вимоги у закупівлях:
- № UA-2018-01-26-000444-c – щодо необхідності учасників мати у власності, оренді чи лізингу асфальтобетонний завод на відстані не більше 150 км від місця виконання робіт.
- № UA-2018-03-22001609-a – щодо відстані перевезення асфальтобетону з місця виробництва на об'єкт за предметом закупівлі, що не може перевищувати відстані, протяжність якої забезпечує перевезення та зберігання суміші протягом
не більше двох годин.
АМКУ в обох випадках постановила внести замовнику зміни до тендерної документації в цих частинах, оскільки це, на думку колегії, порушують частини 4 статті 22 Закону*.
- Включення вимог, що обмежували доступ іноземних підрядників до участі в закупівлях (зокрема, визначення наявності досвіду виконання робіт на території України та ЄС, наявність досвіду виконання робіт згідно з ДБН, т.п.).
- Відхилення пропозицій учасників (й тих учасників, які мали найбільш економічно вигідну пропозицію), коли замовник вказує причини, що не є достатньо обґрунтованими.
- Поділення об'єктів закупівлі на частини та укладення прямих договорів із одним підрядником, за рахунок дроблення об'єкту закупівлі на частини.
- Не повне опублікування підписаних договорів, зокрема, без додатків до договору, що є його невід’ємною частиною та містять істотні умови договору.
У статті частково використана інформація із:
- Аналітичної записки «Закупівлі робіт та послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг. Корупційні ризики».
- Звіту МЕРТУ
- *Закону «Про публічні закупівлі».
- **Наказу МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі».
