Назад до каталогу статей
Думки експертів

Документи, які АМКУ може запитувати у сторін, розглядаючи скарги

08 Жовтня 2018
Світлана Панаіотіді, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Світлана Панаіотіді, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

 

Скарги, які учасники подають до АМКУ умовно можна поділити на два типи оскарження:

• тендерної документації (ТД);

• результатів закупівлі.

Які документи додають до скарги?

До скарги додають документи та матеріали в електронній формі, що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника. А також документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження*.

Так передбачає пункт 1 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі».

 

Якщо скарга відповідає вимогам згаданій статті, подана у строк та за неї здійснено оплату, Колегія АМКУ приймає її до розгляду та призначає відповідну дату засідання, де вже розглядатиме скаргу по суті. Тобто, на засіданні будуть розглядати всі підстави, зазначені в скарзі.

Пояснення замовника по суті скарги, коли?

У той же час, в цьому повідомленні Колегія пропонує замовнику надати пояснення по суті скарги. Чому це важливо?

У першу чергу замовник має правильно формулювати умови ТД, адже фактично він формує документ, який треба буде виконувати усім учасникам. А також тому, що визначені ним умови ТД можуть стати підставою для оскарження.

Які скарги переважно бувають?

Зазвичай оскарження стосується двох частин ТД*:

• трьох кваліфікаційних критеріїв - замовники мають знати, як їх виписувати і яких типових помилок припускаються інші, коли їх визначають;

• технічної частини. Основна помилка у технічній частині — умови, виписані під конкретного виробника.

*(зазвичай, тому ще це найбільша частина скарг, що взагалі не виключає, наприклад, скарг щодо тендерного забезпечення, вимог до тексту банківських гарантій, проекту договору тощо).

Наприклад, у ТД для такого кваліфікаційного критерію, як наявність досвіду виконання аналогічного договору на певній території, учасник зазначає, що має досвід виконання аналогічних договорів, але на іншій території, а саме: в іншій країні, аніж передбачено вимогами ТД.

У разі оскарження цього критерію Колегія має зрозуміти, навіщо замовнику потрібно було зазначати вимогу щодо конкретної країни чи території. Важливо, щоб замовник пояснив, чим він керувався коли визначав прийнятність саме цієї території і чому, наприклад, не підходить така, як у скаржника.

Колегії важливо зрозуміти чи є у цієї вимоги логічне пояснення, чи це просто бажання не допустити до торгів когось із учасників або «ми просто так завжди робили», або «нам таку норму спустило керівництво».

 

Документи, які може надавати замовник

Замовник може подавати такі документи:

  • нормативно-правові акти,
  • внутрішні документи/накази/листи або інші документи, на підставі яких замовник приймав те чи інше рішення щодо умов ТД.

Наведу приклад. Так, у минулому році служби автомобільних доріг включили до ТД умову: досвід виконання аналогічних договорі може бути тільки на відповідній території - України та країн ЄС.

Визначали вони такі умови відповідно до листа Укравтодору, який містив таку рекомендацію. Проте, скарг на ТД не було і ця вимога залишилась. Але, як прийшов час до оцінки результатів – були неприємні сюрпризи.

У деяких випадках це призвело до відміні торгів. Оскільки, деякі учасники подавали пропозиції незважаючи на таку умову в ТД. І не маючи досвіду в зазначених країнах, запропонували досвід в інших. Замовник допустив їх до аукціону, оскільки вирішив, що досвід виконання договір в інших, не визначених умовами ТД країнах, їм також підходить, аби тільки відбулись торги. У Колегії виникає запитання – а навіщо тоді взагалі замовник встановлював умову щодо конкретної країни і території? Тому що, якщо щось встановлено – це треба або оскаржувати або виконувати.

Оскарження умов технічної частини ТД 

Тут Колегії потрібні пояснення від замовника, як і документи до скарги від скаржника. Оскільки, такі оскарження зазвичай пов’язані зі звуженням конкуренції — коли технічна специфікація виписана під конкретного виробника. Тому Колегія просить замовників надати роз’яснення і порівняльну таблицю технічних характеристик предмета закупівлі, зазначених у ТД та скарзі. З таким самим проханням Колегія звертається і до скаржника - надати порівняльну таблицю технічних характеристик своєї продукції і тих, які визначені у ТД. Деякі скаржники вже одразу пишуть в скаргах порівняльну таблицю умов ТД та продукції, яку вони пропонують.

Якщо Колегія отримала порівняльну таблицю, що обґрунтовує позицію замовника, — запитання зникає. Але такі пояснення Колегії дуже потрібні, звісно із підтверджувальними документами.

Закупівля товару і технічних характеристик до нього 

Якщо мова йде про закупівлю товару і технічні характеристики до нього, замовники можуть надавати будь-які документи на підтвердження своєї позиції:

  • інструкції,
  • листи від виробників та представників виробника,
  • каталоги,
  • експертизи тощо.

Те ж саме стосується і скаржників, які мають надавати підтверджувальні документи того, про що пишуть і чого хочуть. Колегія має виходити з порушених прав скаржника,  того, що він пропонує, чого не може виконати і чим це підтверджує.

 *Орган оскарження - постійно діюча адміністративна колегія АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

похожие новости