«Ризик приходить від незнання того, що ви робите» –
Уоррен Баффет, один із найвідоміших американських інвесторів, підприємців.
Аби бути в курсі того, які саме ваші дії у закупівельній діяльності можуть призвести до ризиків притягнення вас до кримінальної відповідальності, розповімо про:
- найпоширеніші статті Кримінального кодексу України (ККУ), за якими можуть інкримінувати порушення;
- судову практику притягнення за вчинення проступків у закупівельній сфері;
- осіб замовника, які підпадають під «пильне око» правоохоронних органів;
- те, як захистити себе від ризиків потрапляння до тих, «хто завдав матеріальну шкоду державі».
Не новина, що особи – службові, посадові державного сектору економіки, діяльність установ, яких пов'язана із бюджетними коштами, завжди перебувають під особливою увагою правоохоронних органів, представників громадськості. Публічні закупівлі тим більше, оскільки завдяки закупівельному механізму бюджетні установи та організації закупають ледь не все необхідне для своїх потреб та потреб підпорядкованих структур товари, роботи чи послуги за виділені державою кошти.
Кого притягують до відповідальності
Якщо аналізувати судову практику, найчастіше, до кримінальної відповідальності притягують керівника установи-замовника. Після, можна виділити:
- службових осіб замовника, посада якої пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (заступників директорів з питань комерційної діяльності, фінансової, господарської діяльності, тощо);
- головних бухгалтерів;
- інших осіб замовника, дії яких безпосередньо пов'язані зі злочином і також завдали матеріальної шкоди державі.
За якими статтями ККУ можуть притягти
Найпоширеніша стаття ККУ, за якою правоохоронні органи неодноразово відкривають кримінальні справи за проведеними закупівлями і кваліфікують злочин є 367 – службова недбалість. Щодо якої судову практику й розглянемо нижче (справи № № 423/2431/18, 709/483/18, 707/975/19).
Окрім цієї статті, можливі й такі:
- ст.191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,
- ст. 358 – підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів,
- ст. 364 – зловживання владою або службовим становищем,
- ст. 366 – службове підроблення.
На що звертають увагу правоохоронні органи
Правоохоронні органи:
- звертають увагу на правильність оформлення документів за результатами закупівлі;
- оцінюють дії, які вчинила винна особа, аби заподіяти настанню негативних наслідків. Наприклад, чи передбачав керівник установи-замовника під час підписання додаткових угод про збільшення ціни, можливість збитків підприємству чи територіальній громаді через це. На переконання правоохоронних органів, керівник установи-замовника має це передбачати, перевірити ціни та прорахувати усі можливі ризики;
- враховують обов'язки працівника замовника, які передбачені в посадових інструкціях. Наприклад, обов'язок бухгалтера при підписанні акту-приймання товару за договором про закупівлю, перевірити фактичну його наявність.
Судова практика
Як встановили правоохоронні органи, через неналежне виконання заступником директора своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, останній порушив п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» і здійснив закупівлю палива, уклавши додаткову угоду із зміною ціни за одиницю товару більше ніж на 10%. Це сприяло подальшому невірному розрахунку збільшення ціни під час укладання додаткових угод й спричинило тяжкі наслідки – завдало збитків підприємству на суму, що більше ніж у 250 разів перевищує н.м.д.г.1.
Суд визнав такі дії заступника директора установи-замовника як службова недбалість. Виходячи того, що будучи службовою особою неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, чим скоїла кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 367 КК України.
В іншому прикладі притягли головного бухгалтера за неналежно виконуючи службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до службової недбалості.
Після укладення керівником установи-замовника договору про закупівлю, головбух не переконавшись у дотриманні його умови щодо отримання замовником товару за актом прийому передачі, маючи при цьому реальну можливість виконати свій обов'язок, передбачений посадовою інструкцією проставила свій підпис в платіжному дорученні, яким погодила законність оплати грошових коштів. Переможець в свою чергу не поставив необхідний товар. У результаті неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них головного з місцевого бюджету вибули кошти в сумі 371 000 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує н.м.д.г. чим спричинено тяжкі наслідки інтересам замовнику.
Ще один приклад з судової практики – притягнення до відповідальності керівника установи-голову тендерного комітету. Оскільки керівник обіймає посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, суд дійшов висновку, що він неналежно виконав службові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією – не вжив заходів щодо перевірки наданих йому документів, які в подальшому стали підставою укладання договору, згідно з якими коливання ціни на ринку за одиницю товару, визначені у п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, замовник закупив товар за завищеною вартістю. А керівник установи, який водночас був і головою тендерного комітету, своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка в 234 рази перевищує н.м.д.г., оскільки не вчинив належних дій щодо недопущення цього.
Зазвичай, суди солідарні із правоохоронними органами й визнають осіб замовника винним у скоєні кримінального правопорушення за ст. 367 ККУ – службова недбалість. Та призначають їм покарання у вигляді умовного з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування, комунальних підприємств, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. А в непоодиноких випадках – сплатити штраф.
Позитивним є те, що хоч за вказаними вище статтями ККУ максимальна відповідальність – п'ять років позбавлення волі, у більшості випадків суди виносять вироки про умовне відбування покарання. Також є й випадки задоволення судом цивільного позову та стягнення збитку, у розмірі, який є фактично різниця між ціною закупівлі та фактичною ціною постачання товару. Водночас, довідки, які підтверджували зміну вартості товару на ринку суди до уваги не беруть.
