Назад до каталогу статей
Дайджест

НЕЦІНОВІ КРИТЕРІЇ: АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАМОВНИКАМИ

28 Серпня 2019

Наводимо дані з дослідження Мінекономрозвитку щодо застосування нецінових критеріїв.

Окрім закупівель, в яких переможця обирають лише за ціною, замовник може оголосити ту, де будуть ще й інші фактори – нецінові критерії оцінки. Вони є додатковою вигодою, яка не є ключовим параметром, але може вплинути на вибір переможця. Замовник її оцінює не в грошовому вимірі, а у вигляді додаткових переваг.

Нагадаємо, закон «Про публічні закупівлі» передбачає можливість замовником застосувати нецінові критерії, які для нього важливі і впливають на життєвий цикл товару або створюють додаткову вартість. Зокрема, це закупівля послуг і робіт, а також придбання товарів, які носять складний або спеціалізований характер, не мають постійно діючого ринку і повинні враховувати умови:

  • оплати,
  • терміну виконання,
  • гарантійного обслуговування,
  • витрати на експлуатацію,
  • передачі технологій,
  • підготовки кадрів.

ВАЖЛИВО

Інформацію про застосування нецінових критеріїв та їхню вагу замовник має зазначити не тільки при заповненні форми оголошення про закупівлю, а й в самій тендерній документації.

Більше про опис процесу «Закупівлі з неціновими критеріями» розповіли у статті.

Якщо у замовника є можливість і необхідність застосування нецінових критеріїв і вони зазначені у тендерній документації, то їх застосування, окрім ціни, надають шанс потенційному постачальнику отримати перевагу на торгах, а замовнику – товар, що максимально відповідатиме його потребам та фінансовим ресурсам.

Такої ж думки притримується й Мінекономрозвитку в своєму листі №3304-04/44053-06 від 08.10.2018. Про це ви можете прочитати детальніше у статті: «Нецінові критерії, застосовуємо?».

Та не зважаючи на це, замовники продовжують з різних на те причин використовувати тільки ціну, та до інших критерій звертаються дуже рідко. Так показав аналіз, проведений нещодавно Мінекономрозвитку.

Дослідження використання нецінових критеріїв

Дослідження використання  замовниками нецінових критеріїв для оцінки тендерних пропозицій Мінекономрозвитку провело у рамках узагальнення практики закупівель. І з’ясували, що згідно з даними bi.prozorro.org такі критерії застосовують менше ніж в 1% закупівель. Хоча закон дає замовникам можливість здійснювати закупівлі не лише за критерієм найнижчої ціни.

Так, аби зрозуміти причину не застосування таких критерій, міністерство опитало близько 500 замовників-респондентів.

І ось що показали результати:

  • 40 % – вважає, що законодавство вимагає закуповувати тільки за найнижчою ціною;
  • 24% – побоюються негативної позиції контролюючих органів;
  • 23% – переймаються можливими звинуваченнями в корупції від ЗМІ та громадськості.

Та все-таки 93% респондентів зазначило, що готові використовувати нецінові критерії, якщо буде успішний приклад їх практичного застосування.

Замовники також зазначили, що для підвищення використання нецінових критеріїв необхідно:

  • запровадити електронний конструктор нецінових критеріїв – 40%,
  • розробити методику використання нецінових критеріїв – 35%,
  • прибрати в Законі умову, що нецінові критерії можна використовувати лише у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер.

Що пропонує міністерство

Для зручності та простоти використання нецінових критеріїв в рамках проекту EU Association Lab був створений електронний конструктор нецінових критеріїв, який вже замовники можуть використовувати. Його будуть систематично доповнювати новими категоріями товарів та послуг, які є найбільш актуальними для замовників.

Також для поширення практики застосування та підвищення ефективності використання нецінових критеріїв для оцінки тендерних пропозицій Мінекономрозвитку та RST дослідили міжнародну практику їх, внесли відповідні зміни до проекту нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» та працюють над рекомендаціями для використання нецінових критеріїв замовниками.

У статті використана інформація з офіційної сторінки Мінекономрозвитку в Facebook 

похожие новости

Дайджест
Огляд новин з 20 – 26 січня 2020. Зміни до Закону «Про публічні закупівлі» в частині закупівлі лікарських засобів та медвиробів. Корисна функція для учасників закупівель на майданчику Е-Тендер. Відкриті державні реєстри 2020: які є, та де знайти інформацію про учасників тендера. Найдорожчі тендери в системі Прозоро за 2019 рік. Е-Тендер інтегрувався із системою Youcontrol. Дотримання бюджетного законодавства у сфері закупівель: що роз’яснило казначейство. ДП «Медичні закупівлі України» розпочне закупівлі ліків та медичних виробів вже у 2020. Оновлений перелік всіх об’єктів, що підлягають приватизації (мала приватизація)
Дайджест
Огляд новин з 13 – 19 січня 2020. Мінекономіки рекомендує Prozorro Market. Укрзалізниця у січні реалізує через Прозорро.Продажі 30 тис. вагонів. З 15 січня послуга в Prozorro Market стала платна. Відкриті державні реєстри для замовників: новий лист Мініекономіки. Учасники-користувачі майданчика Е-Тендер принесли значне поповнення до столичного бюджету. Розрахунок ціни на нафтопродукти та пальне: поради та роз’яснення Мінекономіки. Віртуальна кімната даних щодо об’єктів приватизації від Фонду Держмайна. МОЗ продовжує збирати заявки на закупівлю ліків за кошти державного бюджету 2020. Нова редакція Реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби за програмою «Доступні ліки». Комерційні закупівлі: рольова модель управління кабінетом закупівельника на майданчику Е-Тендер
Дайджест
Фонд держмайна запускає віртуальну кімнату даних щодо об’єктів приватизації. Про це детально далі