Назад до каталогу статей
Блог

Нецінові критерії, застосовуємо?

19 Жовтня 2018

Нецінові критерії, застосовуємо?

Закон «Про публічні закупівлі» передбачає можливість замовником застосувати нецінові критерії, які для нього важливі і впливають на життєвий цикл товару або створюють додаткову вартість. Зокрема, це закупівля послуг і робіт, а також придбання товарів, які носять складний або спеціалізований характер, не мають постійно діючого ринку і повинні враховувати умови:

· оплати,

· термін виконання,

· гарантійне обслуговування,

· витрати на експлуатацію,

· передачу технологій,

· підготовку кадрів.

Хоч Закон і передбачає застосування нецінових критерій, але разом з тим, не містить поняття «закупівля, яка складний або спеціалізований характер». А тому, як пояснює Мінекономрозвитку, замовник сам визначає, який предмет його закупівлі має спеціалізований чи складний характер, враховуючи його специфіку у кожному конкретному випадку.

Зауважимо, нещодавно Мінекономрозвитку надало лист-роз’яснення* щодо застосування нецінових критеріїв оцінки для суб'єктів сфери публічних закупівель.

Застосування нецінових критеріїв оцінки є вагомим чинником для надання об’єктивної аргументованої переваги тому учаснику, який запропонував найкращу приведену ціну у закупівлі, яка має складний чи спеціалізований характер.

Також важливо, який би неціновий критерій замовник не застосував, він має бути обов’язково обґрунтованим – мати аргументовану потребу та дійсну перевагу під час проведення оцінки тендерних пропозицій. Так, не радить Мінекономрозвитку застосовувати нецінові критерії, наприклад, у закупівлях для потреб у дуже обмеженому часі, періоді, оскільки такі критерії не завжди можуть відповідати фактичним умовам такої закупівлі і тому будуть не об’єктивними.

При встановленні поряд із ціною ще й нецінового критерію, питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70%. Виключення – проведення процедури конкурентного діалогу, оскільки в ній немає жодних обмежень щодо ваги критерії. Слід зауважити, інформацію про застосування нецінових критеріїв та їхню питому вагу, замовник зазначає не тільки при заповненні форми оголошення про проведення процедури закупівлі, а й у своїй тендерній документації.

У системі, коли постачальник подає пропозицію, він має вказати ціну пропозиції та вибрати одну з опцій у кожному з нецінових критеріїв. На основі цих даних електронна система сформує приведену ціну пропозицій, яка буде використовуватись під час аукціону. Приведена ціна буде нижчою за фактичну. Чим вигіднішу опцію постачальник обире, тим нижчою буде приведена ціна.

Після аукціону приведена ціна за допомогою того ж коефіцієнта корекції коригується в зворотній бік. І замовник підписує договір з постачальником за фактичною ціною, а не за приведеною.

Але, усі ці розрахунки система робить автоматично, замовнику слід тільки вказати назву критерію, його опис, а також додати опції та їх значення.

Таким чином, якщо у замовника є можливість і необхідність застосування нецінових критеріїв і вони зазначені у тендерній документації, то їх застосування, окрім ціни, надають шанс потенційному постачальнику отримати перевагу на торгах, а замовнику – товар, що максимально відповідатиме його потребам та фінансовим ресурсам.

*Лист Мінекономрозвитку №3304-04/44053-06 від 08.10.2018 http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&lang=uk-UA&tag=InforezKnowledgeDb

**Опис процесу «Закупівлі з неціновими критеріями» на майданчику Е-Тендер https://e-tender.ua/training-tenders/postachalnikam-1/zakupivli-z-necinovimi-kriteriyami-54

похожие новости
Блог
Кейс №2. Після проведення відкритих торгів у замовника виникла економія в сумі 150 000 грн й потреба зробити додаткову закупівлю на цю суму.
Блог
4 поради щодо використання ЕЦП у закупівлях: посилання на чинний закон, ЕЦП прирівнюють до КЕП, вимога про банківську гарантію з КЕП
Блог
Які договори укладають на закупівлю електроенергії? Учасниками роздрібного ринку, хто вони? З ким і який договір укладати замовнику?