З 19 квітня введено у дію закон «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ. І як зазначено у його «Прикінцеві та перехідні положення», процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього закону, замовники завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Також для повної реалізації норм нового Закону, Мінекономіки має розробити та затвердити ряд нормативно-правових актів. У своєму листі* про що повідомляє, що наразі вони ще знаходиться на етапі погодження або на державної реєстрації. Тому, до їх затвердження міністерство рекомендує використовувати чинні документи в частині, що не суперечить вимогам чинного Закону.
Методика визначення очікуваної вартості
Щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, замовники можуть користуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 зі змінами від 07.04.2020 № 649.
Що рекомендують використовувати із чинного?
Зокрема, замовники можуть використовувати:
- примірну тендерну документацію;
- примірне положення про уповноважену особу та тендерний комітет;
- порядок визначення предмета закупівлі;
- особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;
- порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.
Документи, які в процесі розробки міністерством
Замовники зможуть використовувати такі документи після набрання ними чинності та реалізації в системі прозоро, щодо:
- примірної методики визначення вартості життєвого циклу,
- порядку організації тестування уповноважених осіб,
- структури, порядку формування та використання електронних каталогів
Усі ці порядки наразі розробляє міністерство.
Те, що замовники можуть встановлювати самостійно без розроблення відповідних нормативних документів
Такі нормативні документи, як:
- форми і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції,
- переліку формальних помилок.
Над цими документи також наразі працюють у міністерстві. Виходячи із цього, замовники можуть самостійно встановлювати в тендерній документації розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, а також опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, керуючись ст. 22 нової редакції Закону та законодавством в цілому.
Щодо постанови про розмір оплати скарги до АМКУ
Відповідно до ст. 18 нового Закону розмір плати за скаргу, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, має визначити Уряд. Та поки проєкт постанови «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» ще перебуває на розгляді. І це наразі унеможливлює застосування механізму оскарження процедур закупівель. Тому міністерство рекомендує замовникам оголошувати процедури закупівлі згідно з новим Законом після прийняття зазначеної постанови Уряду та набрання нею чинності.
Отже, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до введення в дію цього Закону, здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Також повідомляємо, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до введення в дію чинного наразі Закону, здійснюєть відповідно до порядку, що діяв до введення його в дію та згідно з постановою від 23.03.2016 № 291.
Інформація із листа* № 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 «Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів»
