Назад до каталогу статей
Стаття від експерта

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОСТРОКОВИХ ДОГОРІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ: ЕКСПЕРТНІ ПОРАДИ

06 Лютого 2020

Укладення, виконання довгострокового договору про закупівлю. Реєстрація зобов’язання в органах казначейства. Договір про закупівлю, взяття бюджетних зобов’язань

До вашої уваги експертна стаття від постійного автора журналу «Консалт.Інфо» та експерта з публічних закупівель Олександра Пустовіта. Повний текст статті розміщений у № 12 (18) 2019, на стор. 18.

 Що таке довгостроковий договір про закупівлю?

Довгостроковим договором є будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва таких товарів, виконання робіт, надання послуг. Такі договори укладають за результатами проведення тендеру. Положення довгострокового договору про закупівлю замовнику варто б повністю виписати перед оголошенням процедури закупівлі.

У сфері публічних закупівель їх слід розглядати, як сукупність зобов’язань за предметом закупівлі, які через об’єктивні обставини неможна виконати в межах одного бюджетного періоду, тобто протягом календарного року. При цьому, предмет закупівлі має складний та спеціалізований характери, а також не може бути поділений  на окремі самостійні  частини через технологічні або юридичні його особливості.

Чим же керуватися при укладенні двостороннього договору?

Укладенню довгострокового договору про закупівлю передує великий обсяг клопітливої праці, що має здійснювати замовник з повним розумінням вищезазначеного, а також з урахуванням положень:

1. Бюджетного кодексу;

2. Закону «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII;

3. Порядку № 309;

4. Загальних умов;

5. Методичних рекомендацій.

Також, документація замовника має містити проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, а зміст такого договору не може коригуватися перед його укладенням, та  після проведення процедури закупівлі.

Щодо написання деяких істотних умов договору

Не забувайте про  те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону.

Строк виконання

Для замовника важливим є виконання роботи не у будь-який час взагалі, а у певний строк. Нормативний строк виконання роботи передбачений в проєктно-кошторисній документації. На практиці у підрядних роботах встановлюють проміжні строки на виконання окремих етапів робіт. Вони не є обов'язковими, але дозволяють більш чітко організувати хід, якість робіт, умови постачання матеріалів, устаткування, а також контролювати та поетапно прийняти їх. Так, у підрядних договорах капітального будівництва невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт де визначають дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором.

Тож, в проєктах договорів такі умови автор рекомендує формулювати такого змісту:

«Підрядник зобов’язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від Замовника права на виконання будівельних робіт в порядку встановленому законодавством України та  проектно-кошторисної  документації, і завершити виконання робіт до _____________ року, згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № __). Календарний графік виконання робіт уточняється в частині обсягу та строку виконання робіт в межах фактичного фінансування поточного року після прийняття рішення про бюджет на відповідний бюджетний період, а також внесення змін до нього.».

Ціна договору та порядок розрахунків

Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводять на підставі документів про їх обсяг та вартість. Пункт 99 Загальних умов визначає порядок за яким, оплату здійснюють на підставі документів про обсяг та вартість виконаних робіт, які складає підрядник та затверджує замовник.

Реєстрація зобов’язань в органах казначейства 

Первинна реєстрація бюджетних зобов’язань органами казначейського обслуговування довгострокового договору про закупівлю здійснюють за наявності договору підряду, звіту про результати та річного плану. Окрім того, згідно з Методичних  рекомендації додатково надають такі документи:

  • рішення головного розпорядника бюджетних коштів (паспорт бюджетної програми);
  • титул об’єкта;
  • рішення про затвердження проектно-кошторисної документації;
  • експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації.

Перехідна реєстрація бюджетних зобов'язань проводиться за наявності  додаткової угоди до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році разом із календарним графіком виконання робіт та планом фінансування будівництва.

Зауважимо, органи казначейства для здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряють  наявність, зокрема, річного плану закупівель.  Тому окремі органи казначейського обслуговування  підставною для реєстрації додаткової угоди за перехідними об’єктами встановлюють наявність оприлюдненого річного плану закупівель на суму такої додаткової угоди. Такий річний план перехідного об’єкту незалежно від суми оприлюднюють з типом «без використання електронної системи». А в примітці до такого плану  зазначають: «Вартість даного предмета закупівлі визначена замовником згідно з розміром бюджетного призначення за поточним кошторисом для виконання зобов`язань щодо оплати за договором № __________, згідно з перехідним об’єктом ______________».

  

Використані скорочення у статті

Порядок № 309 – Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, що  затверджено  Наказом  Міністерства фінансів України від 02.03.2012  № 309

Загальні умови – Загальні умови укладення та виконання договорів  підряду в капітальному будівництві,  що  затверджено  постановою Кабінету Міністрів України  від 1 серпня 2005 № 668

Методичні рекомендації – Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів, затверджені наказом  Державної казначейської  служби України від 19.07.2019 № 213

похожие новости

Стаття від експерта
Віталій Діхтяр, CЕО E-Tender, Іванна Мельник, СМО Е-Tender, СЕО групи компаній Е-Tech та Аліна Каневська, Head of Project “Е-Auction” поділилися досвідом організації діяльності бізнесу в умовах надзвичайної ситуації та розповіли про цікаві моменти щодо роботи систем прозорро.
Стаття від експерта
Приватизація державного та комунального майна. Електронний аукціон та електронний майданчик
Стаття від експерта
Види та режими проведення редукціонів та аукціонів в комерційних торгах. Як правильно обрати вид та режим редукціону. Відкритий та закритий аукціон. Простий та складний аукціон