Назад до каталогу статей
Блог

ПРОЗОРО: НОВІ ПРАВИЛА РЕАЛІЗАЦІЇ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

12 Серпня 2019

6 серпня набрав чинності закон, який визначає нові підходи до виробництва, реалізації продуктів харчування. Розглянемо нюанси, які варто знати учасникам й замовникам такого роду тендера.

Так, на початку серпня набрав чинності Закон України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів» №2639-VIII. Новий закон визначив загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема про їх маркування, а також обов'язки операторів ринку щодо доведення цих даних до споживачів.

На кого поширюється новий закон

Закон поширюється на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізують в заклади громадського харчування.

Нові вимоги

1. Інформація про продукт: 

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману щодо характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Вимога поширюється як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

Оператори ринку мають обов'язково зазначати інформацію про наявність речовин, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання харчових продуктів іонізуючому випромінюванню, наявність доданої води тощо. Вимогам стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно. Так, уся обов'язкова інформація про харчові продукти має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту.

2. Маркування харчового продукту:

Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування, супровідні документи, рекламу. Як ми уже зазначили, вона має бути правдивою. Маркування – це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього. Маркування може містити обов'язкову та необов'язкову інформацію про товар.

Шрифт маркування має бути чіткий, розбірливий і контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі - 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 см2, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм. Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

3. Обов'язкова інформація про харчовий продукт:

Інформація має бути державною мовою. Переклад на іншу – за бажанням оператора ринку. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

Назва харчового продукту.

Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема - то звична назва (та, яка є зрозумілою споживачу без додаткових роз'яснень). Якщо і звичної назви нема - застосовується описова назва харчового продукту.

Фізичний стан харчового продукту.

Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту, наприклад, «Ковбаса сирокопчена».

Перелік/кількість інгредієнтів.

Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках - у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «єшки»).

Наявність алергенів.

Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

Термін придатності.

Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

Умови зберігання/використання.

Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

Відповідальний за інформацію про харчовий продукт.

Назва оператора ринку харчових продуктів.

Країна походження/місце походження зазначається:

Якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману;

для окремих типів м'яса;

якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.

Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

Поживна цінність.

Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню - зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см2, обов'язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше – на запит споживача.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

4. Терміни придатності харчових продуктів:

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

У ст. 18 роз'яснюють про мінімальний термін придатності («краще спожити до...»; «краще спожити до кінця…») та зазначають в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров'я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м'ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах, як хлібобулочні та кондитерські вироби і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське), зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначають добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать, наприклад, свіжі фрукти й овочі, вина, хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання, оцет, харчова сіль, цукор у твердому стані тощо.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. – достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. - рік.

Відповідальність операторів ринку харчових продуктів

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців - у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) - для фізосіб-підприємців.

Гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року - розмір мінімальної зарплати на 2019 рік встановлений на рівні 4 173 грн.

Також зауважимо, закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

похожие новости

Блог
У зв’язку зі змінами законодавства*, у квітні 2020-го у системі Прозорро.Продажі почнуть проводити «зелені» аукціони, тобто - аукціони для поновлювальних джерел енергії. У статті розказуємо про те, що це таке і які саме зміни передбачив закон.
Блог
Сільськогосподарська продукція у системі Прозоро є однією з найпоширеніших предметів закупівлі. Саме електронні аукціони є тим самим додатковим каналом збуду для представників агро бізнесу. У статті розповіли деталі та особливості участі в державних тендерах та роботи у системі Прозорро.
Блог
Кабінет Міністрів 4 грудня схвалив нову постанову про попередню оплату товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти. А ось нинішню постанову від 23.04.2014 № 117 скасують та передбачать можливість здійснення розрахунків за договорами, бюджетні зобов’язання за яким взяті на облік у Казначействі, до повного виконання цих договорів.