Назад до каталогу статей
Думки експертів

Від тендерного комітету до одноособовості

25 Березня 2019

Ключові зміни в проекті нового Закону «про публічні закупівлі» та перспективи цього напрямку

ЛІЛІЯ ЛАХТІОНОВА директор Департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТУ


ВІД ТЕНДЕРНОГО КОМІТЕТУ ДО ОДНООСОБОВОСТІ, 

або

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ У ЗАКУПІВЛЯХ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ


ІНТЕРВ’Ю з ЛІЛІЄЮ ЛАХТІОНОВОЮ

директором Департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТУ


У новій редакції закону «Про публічні закупівлі» є чимало кардинальних змін, серед яких – відмова  від тендерних комітетів та введення уповноважених осіб. Настав час та необхідність створити умови для впровадження професійної закупівельної діяльності. А саме – введення фахівців з публічних закупівель. І перші кроки в цьому напрямі вже зроблені – у лютому затвердили професійний стандарт «Фахівець з публічних закупівель». 

У пані Лілії Лахтіонової, директора Департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТУ поцікавилися детальніше про те, що саме зміниться у плані професіоналізації та до яких ще ключових змін треба готуватися закупівельній спільноті 


Як швидко може бути прийнятий новий Закон «про публічні закупівлі» та які перспективи у цьому напрямі наразі?


Прийняття нової редакції закону «Про публічні закупівлі» є довгоочікуваним, як з боку Департаменту так і з боку замовників і  учасників. Оскільки запропоновані зміни сприятимуть удосконаленню вже існуючої практики, а також направлені на гармонізацію законодавства у сфері публічних закупівель до євростандартів. Наслідком впровадження таких змін має стати підвищення рівня ефективності закупівель. 

Задля досягнення збалансованості у законодавстві ми запровадили широке обговорення запропонованих норм. Так,  за підтримки технічної допомоги ЄС було проведено чотири круглих столи з різними цільовими групами: представниками замовників, бізнесу, громадськості та депутатського корпусу. Крім того, зараз проводимо обговорення нової редакції закону в регіонах. 

Ми вже поспілкувалися з представниками замовників та бізнесу із Дніпра, Харкова, Краматорську, Кропивницького, Полтави. Такий підхід дає можливість опрацювати проблематику з різних боків і відшліфувати формулювання, а іноді й певні норми. 

Станом на кінець березня, оновлена редакція закону знаходиться на опрацюванні в юридичному департаменті. Після внутрішнього узгодження, законопроект мають узгодити інші органи влади, це займає приблизно 2 місяці, а потім після розгляду та прийняття відповідного рішення КМУ законопроект реєструють у ВРУ та після опрацювання в його комітетах винесуть на розгляд народним депутатам. 

Тож, попередньо розраховуємо на прийняття закону в другому півріччі цього року.


Які ключові моменти у змінах виділили б окремо для замовників та учасників?


  1. Можливість виправлення помилок. Значна частина тендерних пропозицій, які є найбільш економічно вигідними за результатами електронного аукціону, замовники відхиляють на підставі невідповідності умовам тендерної документації. Для збереження найкращої цінової пропозиції у законопроекті передбачений механізм «24 години». Він дає можливість учаснику виправити невідповідності в інформації (документах), які замовник  виявив після розкриття тендерних пропозицій. Зробити це можна протягом одного робочого дня з моменту розміщення замовником в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. 

  2. Протидія зриву тендера. Часом недобросовісні учасники, користуючись правом оскарження закупівлі до АМКУ, штучно затягують проведення тендера й чинять тиск на замовників та своїх конкурентів, схиляючи їх до антиконкурентних узгоджених дій. Проектом закону передбачено нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати учаснику. Також буде встановлена заборона на відміну замовником тендера чи визнання його таким, що не відбувся  –  під час розгляду скарги на цю закупівлю.

  3. Скасування тендерних комітетів. З метою підвищення рівня професіоналізму під час здійснення закупівель організацією та проведенням торгів будуть займатися уповноважені особи замовника. Також замовник може ухвалити рішення щодо передачі  функції здійснення процедур закупівель (закупівель за рамковими угодами) до ЦЗО.

  4. Аномально низька ціна. З метою створення умов для ефективного здійснення закупівель та протидії «ціновому демпінгу» у сфері публічних закупівель в проекті закону регламентований новий інструмент. Його широко застосовують в європейській закупівельній практиці – аномально низька ціна тендерної пропозиції. 

  5. Спрощена закупівля.  На сьогодні велика частина допорогових закупівель проходять без використання електронної системи. Тобто тендери відбуваються непрозоро з порушенням принципів здійснення закупівель, визначених законом. Це питання врегульовуються в проекті закону шляхом введення нового виду закупівлі – спрощена закупівля.

  6. Альтернативні критерії оцінки.  Вони допоможуть підвищити якість закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг. Серед таких критеріїв:

  • ціна;

  • ціна разом з іншими критеріями оцінки; 

  • вартість життєвого циклу. 

Наприклад, вартість життєвого циклу широко застосовують в європейській закупівельній практиці. Вона допомагає замовнику оцінити всі його подальші витрати під час експлуатації предмета закупівлі.

Це основні концептуальні зміни та є ще багато інших з якими можна ознайомитися із самого проекту.


Поміж головних змін, які передбачено у новій редакції, є повна відсутність тендерних комітетів і покладання обов’язків на уповноважених осіб. Розкажіть детальніше про це. Як саме буде проходити перехід (анулювання ТК) в організаціях-замовника у разі прийняття закону?


Важливо зазначити, що з моменту набрання чинності сьогоднішнього закону «Про публічні закупівлі» у 2016 році замовники вже мали можливість вводити уповноважених осіб. З того моменту минуло майже 3 роки. І це достатній період, аби продумати як переформатувати роботу пов'язану з проведенням закупівель. А саме, порахувати обсяги закупівель, їх складність, оцінити особливості своєї організації та визначити скільки часу витрачає фахівець для виконання такого роду професійної діяльності. Власне за наявності такої інформації можна приймати рішення щодо змін до штатного розпису організації, за умови коли керівник наділений такими повноваженнями, або починати діалог зі своїм керівним органом, у разі коли повноваження на зміну у штатний розпис відсутні. На сьогодні, вже є приклади відмови від формату тендерних комітетів та введення уповноважених осіб як у великих підприємствах так, і в бюджетних установах. 


Чому постало така необхідність віддати все в руки одній особі?


Точніше сказати – виникла необхідність створити умови для впровадження професійної закупівельної діяльності. А саме – ввести посади «фахівця з публічних закупівель», які  мають необхідні знання та навички, отримують оплату за свою працю та відповідають за результати своєї діяльності. Такий підхід є традиційним до будь-якої професійної діяльності. Інша річ, що у сфері державних закупівель історично застосовувався інший підхід. 

______________________________________________
 Проект закону можете знайти тут:  https://docs.google.com/document/d/1O0S-Q13XkedCY70vZBGQ5qhkN-_z7tliB9AxB98dptA/edit?fbclid=IwAR1emcrqphQPqMJaHVRr4lB4DSqHYwzkjiKMbYHUS3IoDiGMFUdhHru5WIw


Згідно з проведеними дослідженнями спільно з Київською школою економіки, реальний стан справ такий: 

  • Більшість організацій- замовників не мають окремих фахівців або структурних підрозділів, відповідальних за забезпечення здійснення закупівельної діяльності.

  • У 80% замовників відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі визначені тендерні комітети, однак для частини замовників характерна ситуація, коли тендерні комітети діють лише номінально, а всю роботу виконує фактично одна особа. 

  • Понад 82% опитаних замовників підтвердили, що проведення закупівель є додатковим навантаженням до основних посадових обов’язків працівників, що не оплачують та є проблемою в частині залучення вмотивованих та професійних спеціалістів у сфері закупівель до тендерного комітету.


Які ваші прогнози щодо ефективності такого роду організації закупівель в установах-замовника?


Очікуємо: 

  • По-перше, підвищення ефективності закупівель. Це зниження кількості відмінених торгів та таких, що не відбулися, підвищення рівня конкуренції, зменшення рівня чисельних помилок. Зазначене можна досягти за рахунок введення професійних вмотивованих фахівців, які зацікавлені в отриманні профільних знань та освоєнні широкого спектру електронних інструментів для здійснення професійної діяльності. Оскільки безпосередньо займаються закупівлями в організації та  отримують оплату своєї праці, замість непрофільних спеціалістів, які додатково довантажені проведенням закупівель. Це і вчителі, і лікарі, і бухгалтери, по суті ті співробітники, які не володіють жодними навичками роботи з ринком, потенційними постачальниками, визначення технічних вимог до предмета закупівлі та вимог до учасників.

  • По-друге, зниження адміністративного навантаження на тих же непрофільних фахівців, що входять до тендерних комітетів, які фактично постійно відволікаються від основних обов’язків.

  • По-третє, підвищення якості управління закупівельним процесом через вивчення ринку, консультації з потенційними постачальниками,  побудови чіткого алгоритму співпраці та взаємодії уповноваженої особи зі структурними підрозділами замовника у контексті необхідності забезпечення завчасного планування та проведення процедур, супроводження укладених  договорів про закупівлю, інформування про внесені зміни тощо.

  • По-четверте, зміну поведінки недобросовісних членів тендерних комітетів у зв'язку з введенням персоналізованої відповідальності за зловживання та порушення законодавства.

 

Як думаєте, що найважливіше у питанні організації закупівельної діяльності?


Найважливіше, коли таку відповідальну роботу, як закупівлі для забезпечення потреб громадян, держави та територіальної громади, здійснюють насамперед професійні фахівці, які керуються основоположними принципами їх здійснення та мають необхідні знання закупівельного, господарського, цивільного та бюджетного законодавства. 

Разом з тим, важливо аби вони вміли працювати з великими обсягами інформації, що дозволить їм здійснювати аналіз конкретних ринків та використовувати його при формуванні вимог тендерної документації. 

Окрім цього, важливо забезпечити налагоджену співпрацю та достатній рівень обміну інформації між структурними підрозділами установи з метою визначення та розуміння потреб у закупівлях та забезпечити якісне проведення процедур, мінімізуючи при цьому ризики оскарження та ризики зриву постачання. 


Ваші поради для успішної організації закупівельної роботи сьогодні?


Бути відкритими до змін та використовувати можливості, які дає закон. 

Вже сьогодні починати перебудовувати внутрішні процеси, не чекаючи обов'язковості визначеної законом. Такі замовники, будуть двічі у виграші. Бо, по-перше, матимуть час на побудову якісних процесів, і в момент настання обов'язковості будуть 100 % підготовленими. І по-друге, докладуть свій, хоч і не великий, але вклад, у розбудову нашої країни.



похожие новости
Думки експертів
Які зміни чекають на користувачів Prozorro цьогоріч та які нові можливості відкриються для держави і бізнесу, дізнайтеся у статті
Думки експертів
Відхилення пропозиції учасника при відсутньому реєстрі документів. Що каже Закон?
Думки експертів
Якщо плануєте здійснити закупівлю за лотами, але не знаєте чи потрібно їх відображати в річному плані закупівель.