Назад до каталогу статей
Блог

Відхилення учасника-переможця (частина 2)

13 Березня 2019

Пропозицію переможця замовник може відхилити лише на окремих визначених підставах, які описані в статті

Діана Чайка та Любава Стефанюк

КОЛИ ПЕРЕМОГА НЕ ОСТАТОЧНА,

або 

ВІДХИЛЯЄМО УЧАСНИКА-ПЕРЕМОЖЦЯ

(підстава 2)


Діана Чайка та Любава Стефанюк


Пропозицію переможця замовник може відхилити лише на окремих визначених ЗУ «Про публічні закупівлі» (Закон) підставах, а саме:   

  • якщо він відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; 

  • не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17  Закону. 


              У статті:

              - проаналізуємо другу підставу відхилення пропозиції учасника-переможця та її нюанси правомірного застосування. 


Першу підставу відхилення аналізували у статті «Коли перемога не остаточна, або відхиляємо учасника-переможця (підстава 1)» https://e-tender.ua/news/pidstavi-dlya-vidhilennya-uchasnika-peremozhcya-248


Нагадаємо, підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені в ст. 30 Законі. Серед них окремо передбачені підстави, які стосуються учасників, і окремо – суто учасника-переможця (тобто, того учасника, який вже отримав повідомлення про намір укласти договір). І тут криється перший важливий нюанс, на який замовнику слід звернути увагу, - відхиляти учасника-переможця на підставах, які передбачені  законом  для учасників, не можна. Наприклад, через невідповідність його пропозиції тендерній документації чи невідповідність кваліфікаційним критеріям.


ПІДСТАВА 2 - учасник-переможець  не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону


Найчастіше при застосуванні цієї підстави в замовників виникають наступні питання:

які саме документи, в який строк і який спосіб? Тож далі розкажемо саме про це.


  1. Які документи

У статті 17 передбачено перелік випадків, в яких  Замовник має прийняти  рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.

При цьому визначено, що інформація про відсутність щодо себе визначених підстав має надаватись всіма учасниками  в довільній формі. А от уже для учасника-переможця  замовник має передбачити спосіб документального підтвердження такої інформації, але лише за певними  пунктам, визначених у Законі і лише у випадку, якщо відповідна інформація не міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним. 

Зважаючи на те, що інформацію, визначену в п. 2, 3, 8  ч. 1 ст. 17 замовник може самостійно перевірити в відкритих реєстрах*.


РЕКОМЕНДУЄМО

Читайте про «Відкриті реєстри: перевірка учасників держтендера» за посиланням: https://e-tender.ua/news/vidkriti-reyestri-perevirka-uchasnikiv-derzhtendera-226


 Документальне підтвердження замовник вправі вимагати лише на підтвердження відсутності підстав, визначених в  п.5 і 6 ч. 1 та 2 ст. 17. Тобто, фактично він може вимагати документальне підтвердження лише   про відсутність в фізичної особи, яка є учасником або в  службової особи учасника, яка підписала тендерну пропозицію, непогашеної судимості  за злочин, вчинений з корисливих мотивів, та про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, застосовувати останню підставу для відмови, при цьому є правом, а не обов’язком замовника.


Проте, якщо все ж замовник вийшов за межі дозволеного і попросив учасника- переможця надати документальне підтвердження відсутності  інших підстав, зокрема тих, які мав би самостійно перевіряти в відкритих реєстрах, учаснику не на часі вступати в суперечку - слід все ж виконувати таку вимогу. Адже визначення способу документального підтвердження відповідності вимогам – це прерогатива замовника. А не оскаржені вимоги  є обов’язковими до виконання. В протилежному випадку – пропозиція відхиляється.


А якщо, наприклад, такі документи протерміновані або неналежно оформлені (наприклад, адресовані не на замовника), то чи можна таку пропозицію відхилити і на якій підставі – за невідповідність вимогам ТД чи за ненадання документів переможцем?

  • По-перше, що треба усвідомити, що невідповідність має місце лише тоді, коли порушується однозначно встановлена вимога ТД (наприклад, визначено конкретний строк чинності довідки, передбачено, що довідка має бути адресована замовнику і т. і.).

  • По-друге, попри наявність невідповідності документів, визначених для надання переможцем вимогам ТД, це, в даній ситуації, слід розцінювати, як ненадання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, адже відхиляти пропозицію переможця можна, як ми вже встановили, лише на підставах, визначених для переможця.


  1. В який строк?

Законом, а саме абз. 2 ч. 3 ст. 17 визначено, що переможець торгів  має надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав  для відмови у строк, що не перевищує 5 днів (маються на увазі календарні дні) з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір.


Юридично строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.251, 253 ЦКУ). 


А якщо останній день строку припадає на вихідний день? Чи переноситься кінцевий строк на наступний робочий?

Тут позиції МЕРТУ та АМКУ розходяться. 

МЕРТУ вважає, що при обчисленні строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. 

Тобто, якщо останній день строку для надання документів припадає на вихідний, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (відповідь на запит № 256/2017). 

А практика АМКУ інша – в частині строків, вважає, що норми ГК не поширюються на спеціальний Закон (наприклад, рішення від 29.06.2017 № 4232). Подання документів в строк, що перевищує 5 календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір розцінюється як ненадання документів і має спричиняти відхилення пропозиції такого учасника. 

А ось як поступити замовнику, якщо такі документи учасник надав заздалегідь, – ще до оприлюднення повідомлення про намір укласти договір? Чи слід йому відхилити пропозицію такого учасника, чи ні?

Це питання насправді – дискусійне. І автори мають абсолютно протилежні думки щодо цього.

З одного боку,  Закон не містить вимоги, що документи мають бути надані виключно протягом 5-денного строку з моменту оприлюднення повідомлення про намір, натомість  визначено лише  кінцевий термін для надання таких документів. Якщо учасник надав всі необхідні документи, які відповідають вимогам  замовника, ще у складі своєї пропозиції  - вони можуть вважатися  наданими у  строк, що не перевищує 5-ти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір. 

З іншого боку, Законом визначено, що такі документи має надати саме учасник-переможець, тобто учасник, якому замовник  уже повідомив про намір укласти  з ним договір. Але фактично - це ж  одна і та ж сама  юридична особа.  І зважаючи на те, що Закон не містить конкретизації, що дані дії мають бути виконані лише в цьому статусі і лише  в межах 5-денного строку, а всі неточності формулювання мали б трактуватися на користь учасників, зважаючи на принципи Закону, на нашу думку, підстава для відхилення тут, відсутня. 


  1. В який спосіб?

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснють в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Але конструкція «Надає замовнику» досить розмита і може бути по-різному трактована  учасниками. 

Тому висновок такий: документи учасник має надати саме в той спосіб, який визначив замовник – особисто чи шляхом завантаження в електронну систему. 

Якщо в документації спосіб надання документів не конкретизовано – прийнятним буде будь-який спосіб їх надання. 

Цю позицію підтверджує й Мінекономрозвитку у своєму листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 «Щодо застосування статей 17, 32 Закону».


Сайт авторів статті: https://tender.lviv.ua/about


Рекомендуємо також прочитати:

похожие новости

Блог
З 2020-го замовників очікує не лише збільшення розмірів штрафу до максимуму 170 тис грн., а й розширення кількості випадків, коли керівників, службових осіб замовників чи уповноважених, можуть бути притягнути до відповідальності. Олег Кушнір, головний редактор журналу «Консалт Інфо» систематизував норми нової редакції закону «Про публічні закупівлі» щодо цього.
Блог
У статті даємо аналіз листа Мінекономіки 3304-04/40135-06 від 01.10.2019
Блог
Читайте поради для участі в тендері й інші важливі актуальні питання щодо використання електронного майданчика.