Назад до каталогу статей
Блог

ЯКІ ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЗАКУПІВЕЛЬ ОЧІКУЮТЬ ЗАМОВНИКІВ ТА ЇХ КЕРІВНИКІВ

18 Жовтня 2019

З 2020-го замовників очікує не лише збільшення розмірів штрафу до максимуму 170 тис грн., а й розширення кількості випадків, коли керівників, службових осіб замовників чи уповноважених, можуть бути притягнути до відповідальності. Олег Кушнір, головний редактор журналу «Консалт Інфо» систематизував норми нової редакції закону «Про публічні закупівлі» щодо цього.

Повний текст статі розміщений у журналі № 15 (3)

 

Нагадаємо, новий закон набере чинності тільки після спливу 6 місяців з моменту його опублікування. Новим законом внесено зміни й до ст. 164-14 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про закупівлі.

Кого будуть притягувати до відповідальності?

Якщо говорити про осіб, яких будуть штрафувати, то всі нові штрафи умовно можна розділи на дві категорії:

  • службові (посадові) особи замовника, 
  • уповноважені особи,
  • керівник замовника.

Унікальна підстава щодо відповідальності для керівника замовника – невиконання рішення АМКУ.

Які органи будуть фіксувати порушення?

Якщо говорити про механізми притягнення до відповідальності та про суб’єктів, які будуть фіксувати своєю постановою штраф, то тут також мова йде про дві категорії;

  • постанову про накладення штрафу складає ДАСУ ;
  • штраф призначається постановою суду.

ДАСУ матиме можливість складати протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення штрафу за порушення, які передбачені абз. 1 ст.164-14 КУпАП.

Який розмір штрафу передбачено?

Розмір штрафу фіксований – 1 700 грн. за перше порушення.

3 400 грн., якщо порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Строки притягнення також змінені: поради мінімізації помилок

Змінюються також й строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень за ст. 164-14 КУпАП шляхом внесення змін в ст. 38 КУпАП.

Ось, скажімо, у ч. 1 ст. 24 Закону передбачено, що замовник має протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про надання роз'яснень.

Нібито нормальна підстава для відповідальності, проте технічна реалізація можливості надати відповідь на роз’яснення має відповідати Закону.

На сьогодні є ряд прикладів, коли на майданчиках «зникає кнопка», яка дає можливість надати відповідь на роз’яснення, тому що система не знає що таке робочі дні.

Порада: оперативно відповідати на роз’яснення й не відкладати це на останній день строку.

У ч.1 ст. 25 передбачено, що розмір забезпечення ТП не може перевищувати:

- 0,5 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт;

- 3 % у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених ТД/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Порада: зробіть для себе умовний максимум щодо розміру забезпечення ТП  0,4% – в  роботах, 2,5 % – у товарах та послугах.

Як показує нинішня судова практика, за це порушення кількість штрафів сягає 90% в порівнянні із іншими правопорушеннями. І в більшості випадків мова йде за непроцедурні порушення за неоприлюднення або несвоєчасне оприлюднення передбачених документів. Особи, які відповідальні за оприлюднення інформації, керівники замовників та головні бухгалтери мають між собою домовитись, що всі договори та зміни до них мають візувати особами, які оприлюднюють інформацію в системі.

Будьте пильні, адже коли розпочинається процедура моніторингу закупівлі, законом передбачено необхідність відреагувати на дії аудиторів. І, наприклад, в ч. 5 ст. 8 Закону встановлено, що замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Не надаєте такі пояснення – потенційно маєте шанс отримати штраф.

Також Закон вказує на те, що строк розгляду ТП не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.

У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Все просто. Слідкуйте за строками та не порушуйте їх.

Це одна із найбільш ризикових для замовника норм, яка з’явилась в ст.164-14 КУпАП. І прикладів, коли вона може бути застосована – безліч.

Так, скажімо, визначили переможця та оприлюднили повідомлення про намір укласти договір, а інший учасник подав скаргу в АМКУ та за результатами її розгляду орган оскарження зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення переможця. Штраф готовий, ДАСУ має лише оформити це протоколом про адмінправопорушення та направити його до суду.

Порада: розробляйте ТД без надмірних вимог та чітко визначайте перелік документів, які учасник має подати у складі ТП.

Зауважимо, таке порушення не поширюватиметься на спрощені закупівлі!

Видозмінена підстава для притягнення до відповідальності в порівнянні із попередньою редакцією ст.164-14 КУпАП, де було вказано про невідповідність лише цінам та обсягам. В новій версії цієї статті йде мова про невідповідність вимогам ТД та/або ТП переможця процедури закупівлі, що є значно ширшим поняттям.

Фактично, щоб не попасти на штраф, замовнику, наприклад, потрібно буде підписувати договір про закупівлю у повній відповідності із проектом договору, який був частиною ТД. Тобто вписали суму договору за результатами аукціону та внесли реквізити переможця торгів і все. Це буде проблемою у торгах на закупівлю природного газу, пального, робіт тощо, де учасники часто диктують свої умови. З іншої сторони, це буде проблемою, якщо казначейство матиме свої зауваження до тексту договору й не прийматиме його на реєстрацію.

Порада: підписувати договір про закупівлю у повній відповідності із проектом договору, а всі зміни оформляти додатковими угодами з урахуванням ст. 41 Закону

Дане «порушення» не поширюватиметься на спрощені закупівлі.

Також, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Для окремих категорій договорів обов’язковими й інші істотні умови договору.

Вичерпний перелік випадків, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися, наведений в ч. 5 ст. 41 Закону.

Зверніть особливу увагу на те, що договір про закупівлю укладають і за результатами проведення спрощеної закупівлі й відповідно зміни до істотних умов договору стосуються й спрощеної закупівлі. 

Накладення штрафів безпосередньо на керівників

Новиною в ст. 164-14 КУпАП стала можливість накласти штраф на керівника замовника, що з однієї сторони й позитивним моментом, який вплине перегляд відношення до осіб, які задіяні в процесі організації закупівель для потреб такого замовника.

Процедура притягнення до відповідальності така:

  • ДАСУ видає протокол про адмінправопорушення;
  • Суд – постанову про накладення штрафу.

 

Передплатити журнал «Консалт Інфо» можете за тел:  0 800 30 30 31, або за посиланням: https://konsaltua.com/contacts/

похожие новости

Блог
У статті розказали про: • призначення УО • повноваження та законодавчі особливості її діяльності • розрахунок орієнтовної кількість УО на основі даних ProZorro • позитивні зміни впровадження УО в замовників.
Блог
Ви представник бізнесу, що надає послуги з прибирання прибудинкових територій? Бажаєте стати учасником державних закупівель? Тоді ми підкажемо шлях до правильної та конструктивної участі
Блог
ЧАСТИНА 1. Тендерне забезпечення – банківська гарантія